«Картопляний рак»: як виявити захворювання та як з ним боротися

Крім колорадського жука, у картоплі є ще один грізний ворог — захворювання під назвою «картопляний рак» або «бородавки на картоплі».

Вказана хвороба становить серйозну загрозу для врожаю, особливо якщо не вживати своєчасних заходів, пише сайт Agro-Market.

Основний збудник захворювання — грибок Synchytrium endobioticum. Він потрапляє у ґрунт і зберігається в ньому десятиліттями у вигляді спор.

За сприятливих умов грибок проникає у тканини картоплі й викликає бурхливе розростання клітин та формування бородавчастих наростів. Ці нарости можуть варіюватися за розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.

Картопляний рак входить до числа найнебезпечніших захворювань культури. Інфекція поширюється не тільки через ґрунт, а й через інвентар, одяг, воду і навіть комах. Найчастіше спалахи хвороби пов'язані з підвищеною вологістю ґрунту, температурою повітря +15…+20 °C і важкими, слабо провітрюваними ґрунтами. Загущені посадки, низький рівень агротехніки і відсутність профілактики погіршують ситуацію.

Важливо враховувати, що грибок особливо активний в умовах застою вологи.

На ранніх стадіях зараження помітити зміни важко. На картоплі з'являються невеликі плями, злегка підняті над шкіркою. Згодом вони збільшуються, перетворюючись на бородавки. Щоб відрізнити рак від інших захворювань, потрібно провести фітосанітарний огляд картоплі. Також застосовуються лабораторні дослідження, зокрема мікроскопічний аналіз на наявність спор. Візуальні симптоми часто схожі з тим, як виглядає парша на картоплі, але відрізнити рак можна за характерними наростами, м'якою структурою і здатністю до швидкого поширення.

Профілактику починати варто з вибору сорту, Перевагу потрібно віддавати сортам стійким до картопляного раку. Не менш важлива сівозміна: не саджати картоплю на одному й тому ж місці частіше, ніж раз на 3−4 роки. Перед посадкою слід проводити дезінфекцію картоплі й обробку ґрунту.

Застосування компостів і золи знижує кислотність, роблячи ґрунт менш сприятливим для патогену. Після збору врожаю обов'язково прибирати рослинні рештки та не допускати їхнього загнивання.

За високого ризику зараження використовують фунгіциди. Обробка посадкового матеріалу препаратами на основі тираму, манкоцебу або металаксилу допомагає захистити рослини на ранній стадії. Також застосовуються засоби для дезінфекції ґрунту (хлорпікрин або формалін), проте такі методи вимагають особливої обережності та дотримання карантинних норм.

На допомогу також прийдуть біопрепарати, що містять антагоністичні бактерії та гриби. Вони пригнічують розвиток патогена, підвищують імунітет рослини і сприяють формуванню стійкості. З народних засобів популярна обробка золою і настоєм часнику. Також практикується мульчування соломою і використання настоїв цибулі. Хоча ці методи менш ефективні, ніж хімічні, вони безпечні для навколишнього середовища і людини.

Під час активного росту рослин важливо підтримувати їхнє здоров'я: проводити регулярне підгортання, достатнє, але не надмірне зволоження. Не допускати переущільнення ґрунту — розпушування допомагає поліпшити аерацію і знизити ризик розвитку патогена. Поява підозрілих симптомів — сигнал до негайного втручання.

Але почати «битву» за майбутній урожай картоплі можна з боротьби з колорадським жуком. За словами блогерки, яку іноді називають «фермерка-красуня», вона використовує надійні препарати.

Також ми розповідали, як уберегти черешню від вишневої мушки.

287

Читайте нас у Facebook